РОБОЧИЙ ЧАС

Час, протягом якого працівник повинен виконувати роботу в інтересах роботодавця або бути готовим її виконувати згідно з його вказівками. Це охоплює час робочої зміни та надурочних годин. Максимально допустима тривалість робочого тижня становить 40 годин. Роботодавець може домовитися з працівником про скорочений робочий тиждень (так звана «неповна зайнятість»), якому відповідає пропорційно нижча заробітна плата.

Розклад робочого часу складається роботодавцем, який визначає початок і кінець робочих змін. Роботодавець повинен скласти розклад робочого часу письмово та ознайомити з ним працівника щонайменше за 2 тижні до початку періоду, на який складено розклад, за винятком випадків, коли існує домовленість про інший (найчастіше — коротший) термін ознайомлення з розкладом. Роботодавець повинен звертати увагу на те, щоб розклад робочого часу не створював небезпеку для життя чи здоров’я. Працівник повинен на початку зміни бути на своєму робочому місці, яке він залишає тільки після закінчення зміни. Тривалість робочої зміни не повинна перевищувати 12 годин.

Спеціальні вимоги законодавства застосовуються до робочого часу працівників віком до 18 років: для них тривалість робочої зміни не повинна перевищувати 8 годин, а загальна тривалість робочого тижня (з урахуванням усіх робіт, для яких установлені трудові правовідносини) – 40 годин.